По мірі прорізування зуб упирається у слизову оболонку. Він не завжди одразу долає цей бар'єр. Залишатися під яснами зуб може від 4 тижнів до 6 місяців і більше, поступово піднімаючи і травмуючи ясна. Це призводить до того, що ясна перестають захищати тканини від потрапляння хвороботворних бактерій та дрібних частинок їжі, вони легко проникають під неї та провокують запальну реакцію.

Неможливість провести гігієну під «капюшоном» – основна причина перикоронариту. Але підвищити ризики запалення або погіршити ситуацію можуть і інші фактори:
• анатомічні особливості будови кісткової тканини та ясен, нестача місця в зубній дузі щелепи;
• порушення правил гігієни ротової порожнини — бактеріям у такому разі простіше почати активно розмножуватися;
• травмування - пошкодження тканин пародонту твердими частинками їжі, надмірно жорсткою щіткою під час чищення;
• хронічні захворювання порожнини рота — ерозії та виразки, стоматит, гінгівіт, карієс, пульпіт, періодонтит, у тому числі біля зуба, що прорізується;
• дистопований чи ретинований зуб, прорізування під нахилом, неможливість повного прорізування.

Найчастіше перикоронарит спостерігається в області вісімок або зубів мудрості, що прорізуються. Це пов’язано з тим, що вони виникають вже у дорослому віці, тоді, коли зубний ряд сформований, а щелепа перестала рости. Наприкінці зубного ряду просто не залишається місця для великого зуба, у зв'язку з чим вісімка росте під нахилом або частково ховається під яснами. Якщо зуб мудрості починає прорізуватись до 20 років, зазвичай процес протікає легко. У старшому віці процес частіше ускладнюється перикоронаритом.

Виділяють гострий та хронічний перикоронарит. Гострий, своєю чергою, класифікується на такі види:
1. Катаральний. Хвороба починається з набряку та почервоніння ясен це найпростіша форма захворювання.
2. Виразковий. Характеризується утворенням виразок, покритих білим нальотом, на слизовій оболонці ясен, некротизацією тканин по краях виразки.
3. Гнійний. В області запалення виділяється серозний, згодом гнійний вміст. Характеризується пульсуючим болем, загальною інтоксикацією організму, неприємним запахом із рота.

Хронічний перикоронарит – це наслідок недолікованого гострого періоду. При ньому симптоми стають менш вираженими, але продовжує утворюватися серозний чи гнійний вміст. Може призводити до формування патологічного перебігу, через який вміст виводиться в ротову порожнину. Хронічний перикоронарит характеризується періодичними загостреннями, спровокувати їх може рух зуба та інші несприятливі фактори, загальне зниження захисних сил організму.

При хронічній формі нерідко спостерігається лімфаденіт. Слизова оболонка навіть за відсутності неприємних симптомів набрякла, має червонуватий відтінок. Незважаючи на відсутність серйозних труднощів при промові, жуванні, відкриванні рота, важливо отримати допомогу стоматолога, оскільки ризик розвитку ускладнень досить високий, а самостійно захворювання може не пройти.

Перикоронарит зуба починається з больових відчуттів у ділянці ясен, що посилюється при натисканні. Зазвичай помітити неприємні відчуття вдається при жуванні чи чищенні зубів. Ділянка ясен стає набряклою і червоною, згодом виникає неприємний запах.

За відсутності своєчасної лікарської допомоги приєднуються й інші прояви:
• поширення болю, що віддає у вухо, скроню;
• утруднення ковтання, біль у горлі;
• утруднення мови;
• обмеження відкриття рота через набряк навкологлоткової області;
• збільшення лімфовузлів;
• субфебрильна температура;
• набряклість щоки із боку запалення.

Людина зазнає труднощів у пережовуванні їжі, може страждати від загального погіршення самопочуття, головного болю.

Прояви гострого перикоронариту можуть нагадувати пульпіт та періодонтит. Але відрізнити ці захворювання один від одного під силу навіть непідготовленій людині. Так, при гострому пульпіті пульсуючий біль не заважає відкриттю рота, а ясна часто залишається спокійним, без набряку та почервоніння.

При періодонтиті набряклість і почервоніння ясен — часті симптоми. Але періодонтит розвивається під зубом, що повністю прорізається, і найчастіше є наслідком запущеного карієсу. При перикоронаріті зуб прорізався не повністю.
Поставити точний діагноз може лікар-стоматолог.

ХІРУРГІЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПЕРИКОРОНАРИТУ
Лікування перикоронариту практично завжди хірургічне. І якщо говорити про моляри та премоляри, стоматологи обирають тактику висічення ясенного «капюшона» . А ось лікування в області вісімок майже завжди виконується шляхом видалення зубів мудрості.
Висічення ясенного «капюшона» відкриває доступ зубу, що росте, ця міра дозволяє не тільки видалити зайві запалені тканини і ретельно промити область, але і допомогти зубу прорізатися остаточно і зайняти правильне місце в зубному ряду.

МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ ПЕРИКОРОНАРИТУ
У переважній більшості випадків медикаментозне лікування проводиться лише як доповнення до основного — операції. Лікар може призначити низку засобів для усунення неприємних симптомів, прискорення загоєння, профілактики ускладнень. З їхньою допомогою вдається досягти одужання вже через 7–10 днів.

Прайс по нашим послугам ви можете подивитись у розділі "Ціни": https://crowndent.kiev.ua/price  

Записатись на консультацію до стоматолога в клініку Crown Dental Clinic, що в Києві ви можете такими способами:
Зателефонувавши за номером: +38 (063) 231-26-26
Оформити зворотній дзвінок на сайті:

Звертаємо вашу увагу, що прийом пацієнтів в клініці Crown Dental Clinic проходить тільки за попереднім записом.

Пам'ятайте, чим скоріше ви запишетесь на огляд та консультацію до стоматолога, тим більша вірогідність, що складних ускладнень не буде.

Стаття носить рекомендований характер, ми не несемо відповідальності за будь-які ваші дії. Для точного діагнозу та призначення лікування запишіться до лікаря на прийом.